Минск: старый, но новый город

Мінську вже недовго залишилося до тисячорічного ювілею, свою історію це місто відраховує від 1057 року. За цей час воно побувало у складі різних держав, відповіднім чином змінюючи назву (Менеск, Менск, Мінськ). Здавалося б, тривала історія мала залишити свої сліди у вигляді старовинних вулиць, будівель та площ, зведених у різноманітних архітектурних стилях. 

Однак унікальність Мінську полягає саме в протилежному: це місто серйозно постраждало під час Другої світової та було відбудовано заново. Було прийняте рішення не відновлювати його у попередньому вигляді (як це було, наприклад, з Варшавою), а саме збудувати з нуля нове, сучасне місто, у відповідності з тодішніми радянськими смаками та уявленнями про прекрасне. Тишком-нишком, були знищені старі будівлі, яким вдалося пережити війну, бо вони не вписувалися у нову концепцію. Тому по-справжньому старовинних районів та будівель там порівняно мало, проте місто вийшло своєрідним та несхожим ні на яке інше.

Проспект Незалежності та його площі

Це головна артерія Мінська – широка та простора, що тягнеться від центру практично до самого виїзду з міста. Ці півтора десятки кілометрів являють собою одну суцільну пам’ятку.

Проспект бере початок від площі Незалежності (білоруською - «плошча Незалежнасці”), яку місцеві називають просто «Незалежка». Там розташовані вражаючі будівлі Дому уряду, Білоруського Державного Університету, а також костел Св. Симона та Св. Єлени (або «Червоний Костел»). Цей неоготичний католицький храм, збудований у 1910 році, є одним із символів Мінська, який обов’язково відвідує кожний турист. Якщо пощастить із часом візиту, ви зможете послухати там чудову живу органну музику. 

Рухаючись проспектом далі, ви будете з обох боків знаходитись в оточенні монументальних та розкішних будівель сталінського ампіру. Дорогою вам будуть зустрічатися все нові великі площі, настромлені на проспект, наче намистинки на нитку: Жовтнева площа та Палац Республіки, що стоїть перед нею, та який за характерну похмурість і суворість мінчани звуть саркофагом або навіть мавзолеєм; площа Перемоги з однойменним монументом, Вічним вогнем та головним входом до популярного місця відпочинку – парку Горького; площа Якуба Колоса з пам’ятником цьому письменнику.

Нагородою тому, хто все це подолає та не зверне з проспекту, стане славетна та суперечлива бібліотека. Влада Білорусі пишається цією будівлею, називаючи її діамантом знань, а упорядники рейтингів найбільш потворних будівель включають це книгосховище до своїх списків. Одне можна сказати напевне: бібліотека нікого не полишає байдужим, справляючи різні, але у будь-якому разі сильні, враження.

Зазначимо, що транспортна система уздовж проспекту Незалежності є дуже зручною та наче створена для туристів. Майже по всій його довжині проходить лінія метро, а на поверхні курсує автобус номер 100, маршрут якого також охоплює майже весь проспект. До речі, автобуси в Мінську ходять за розкладом, який висить на кожній зупинці та на сайті Мінськтрансу.

Троїцьке передмістя, Верхнє місто та найбільш веселі місця

Однак трохи старовинної атмосфери в Мінську все ж залишилося. Троїцьке передмістя – головна гордість історичної частини Мінська. Це невеличкий та затишний квартал, що примостився на березі річки Свислочь. Свій сьогоднішній вигляд – тихі подвір’ячка, вузькі вулички, охайні дома з черепичними дахами, кофейні – передмістя отримало у 80-ті, коли реставратори відновили зовнішність цієї частини Мінська такою, якою вона була у 19 сторіччі.

Зовсім поруч із Троїцьким передмістям знаходиться Верхнє місто. Це, мабуть, найбільш «історичне» місце Мінська. Тут частково збереглася дореволюційна забудова, а головними пам’ятками є площа Свободи, міська Ратуша та кафедральний собор. Там же знаходиться вулиця Зибіцька – головний тусовочний майданчик Мінська, улюблена локація просунутої та творчої молоді та просто любителів погуляти. Посперечатися із Зибіцькою за звання центру тяжіння хіпстерів може вулиця Жовтнева – атмосферне місце, що прикрашене графіті та містить достатню кількість розважальних закладів.

Ці та інші красоти та цікавинки Мінська можна побачити, скориставшись оглядовою екскурсією по місту Minsk City Tour. Вона являє собою поїздку на червоних двоповерхових ретро-автобусах, які кілька разів на день відходять від залізничного вокзалу. На протязі двох годин аудіо-екскурсія розповідає про місто. Це задоволення обійдеться у 30 білоруських карбованців (близько 15 доларів) для дорослих, у 15 карбованців для дітей віком 7-15 років, та безкоштовно для дітей молодше семи років. Буде цікаво.